Вирощування осіннього врожаю малини з використанням ремонтантних сортів забезпечує продуктивність насаджень від 43 - 52 до 72 - 81 ц/га. Строк споживання свіжих ягід подовжується від 44 - 48 до 62 днів. Достигання осіннього врожаю відповідно від сорту починається 11 - 16 та 18 - 22 серпня.

Висвітлено питання подовження строків вирощування і споживання свіжих ягід малини з використанням сортів різних строків достигання малини звичайної та ремонтантної.

Досліджено розвиток молодіжного підприємництва інноваційного спрямування. Проаналізовано проблеми, що стримують утворення та розвиток молодіжних інноваційних підприємств, і напрями державної його підтримки дійовими заходами, що запропоновані авторами.

Досліджено теоретико-методичні проблеми формування мотиваційних підходів щодо залучення молоді у молодіжний сегмент підприємництва національного ринку праці.

Попередньо комплексно висвітлено світовий досвід проектування університетських культурно-просвітницьких закладів, що надало змогу встановити тенденції формування архітектури та напрям їх діяльності та підтвердило важливість створення таких центрів для розвитку вищої школи в Україні.

Описано створення анотованого корпусу іменованих сутностей для української мови.

Проаналізовано навчальні, пошукові та конкурсні проекти, в яких будівлі міжвузівських об'єктів культури є засобом формування архітектурного середовища та громадського простору університетів.

Розглянуто загальну концепцію архітектурно-просторової та функціонально-дієвої організацій деяких університетських центрів світу.

В умовах Полісся України вивчали продуктивність сортів різного строку достигання малини червоної європейської і малини ремонтантної. Сорти надраннього строку достигання малини неремонтантної дають урожай на 6 днів раніше від інших. Сорти ремонтантні подовжують строк споживання свіжих ягід на 45 днів. Ремонтантні сорти при вирощуванні одного осінньго урожаю більш продуктивні від неремонтантних.

Досліджено джерельну базу та історичні етапи формоутворення архітектури будівель об’єктів культури у складі університетів світу. Розроблено тлумачення поняття міжуніверситетський культурний центр. Узагальнено світовий досвід проєктування, будівництва та експлуатації даних об’єктів та визначені основні чинники, що впливають на їх формоутворення та типологію, проаналізовано існуючу нормативну базу, запропоновано класифікацію існуючих типів. Теоретично обґрунтовані принципи та засоби формування архітектурно-планувальної організації міжуніверситетських культурних центрів. Розроблено класифікацію МКЦ за типами, функціональне зонування території і схему функціонально-планувальної організації приміщень МКЦ. Рекомендовано доповнити ДБН В. 2.2-3-2018 розробленими у роботі положеннями. Визначено найсприятливіші міста України для розташування в них різного типу міжуніверситетських культурних центрів. Подано рекомендації щодо принципів розташування міжуніверситетських центрів у містах. Розроблено пропозиції щодо адаптації існуючих об’єктів культури при університетах України.